ТЕМАТИЧНА ПАПКА Тема: «Повоєнне облаштування світу. Версальсько-Вашингтонська система договорів.»

 

ТЕМАТИЧНА ПАПКА

Тема: «Повоєнне облаштування світу. Версальсько-Вашингтонська система договорів.»

Підготувала:

Викладач історії

Журбіцька Л.М.

Зміст папки

-      Методичні поради

-      Очікувані результати

-      Карти

-      Опорні таблиці

-      Документи і матеріали

-      Персоналії

-      Словник понять і термінів

-      Запам’ятайте дати

-      Контроль і оцінювання знань

Методичні поради

На вивчення теми в програмі курсу всесвітньої історії відводиться 2 години. Ураховуючи великий обсяг матеріалу теми доцільно використати досвід учителя історії В.Сотніченко. технологія передбачає надання набутим знанням форми, в якій логічно і компактно розташовано зміст вивченого навчального матеріалу.

Для того, щоб створити модель знань як кінцевий продукт навчально-пізнавальної діяльності учня, необхідно не тільки відповідним чином впорядкувати і систематизувати матеріал, а й організувати його вивчення. Особливістю є те, що навчально-пізнавальна діяльність учня стимулюється контрольними запитаннями, які навчать його правильно формулювати власну думку. Така форма організації роботи на уроці може стати об’єктом самостійної роботи учня.

Розвитку уміння працювати самостійно сприяє використання опорних таблиць, організація роботи з картою, документами і матеріалами, словником понять і термінів.

Самостійність – одна з характеристик критичного мислення.

Створення цілісного уявлення про предмет вивчення шляхом формування відповідей на ключові запитання: Що? Коли? Де? Чому? За яких умов? Яким шляхом? Результат та його наслідки.

Що? – Дата визначення поняття.

Коли? – Визначити хронологічні межі процесу.

Де? – Визначити сферу інтересів та географічний простір розгортання процесу.

Чому? – Визначити основну  проблему, що склалася після закінчення війни.

За яких умов? – Визначити і схарактеризувати умови, в яких тривав процес облаштування повоєнного світу.

Результат і його наслідки – Визначити основні результати процесу облаштування повоєнного світу і які наслідки вони мали.

Очікувані результати

Після вивчення теми: «Повоєнне облаштування світу. Версальсько-Вашингтонська система договорів» учні зможуть:

-           Описувати хід Паризької та Вашингтонської конференції;

-           Характеризувати основні положення «14 пунктів» В.Вільсона, Версальського договору з Німеччиною та договорів з її союзниками у Першій світовій війні, механізм створення, переваги й недоліки Ліги Націй;

-           Критично аналізувати рішення Паризької мирної конференції зокрема статей Версальського договору;

-           Хронологічно співвідносити подій та явища теми;

-           Тлумачити і застосовувати поняття і терміни.

Облаштування повоєнного світу

 Результати Першої світової війни закріплені в мирних договорах, що були вироблені державами-переможницями на Паризькій мирній конференції. Вона розпочала роботу 18 січня 1919 р. В ро­боті конференції брали участь представники 32 країн. Після тривалих суперечок та дискусій між го­ловними учасниками конференції (Великобританія, Франція, США, Італія) були прийняті рішення з питань повоєнного облаштування світу.

Таблиця 1

Учасники конференції	Великобританія, Франція, США, Італія, Японія, Бельгія, Бразилія, британські домініони (Австралія, Канада, Південно-Африканський союз, Но­ва Зеландія), Індія, Греція, Гватемала, Китай, Куба. Польща та ін.
Статус Німеччини та її союзників	Переможені країни до участі у конференції були допущені після того, як вже були вироблені проекти мирних угод.
Мета	Розробка та підписання мирних договорів з державами, що були пере­можені у Першій світовій війні.
Підсумки	Розроблені та підписані мирні договори з Німеччиною, Австрією, Угорщиною, Болгарією, Туреччиною, що стали основою Версальської системи (системи повоєнного устрою світу). Прийнято рішення про створення Ліги Націй і схвалено її Статут. Визначені заходи щодо підтримки білогвардійського руху і ліквідації радянської влади в Росії.

Найважливішим серед мирних договорів, підписаних на Паризькій мирній конференції був мирний договір з Німеччиною (Версальський договір), підписаний у п’яту річницю вбивства в Сараєво (28 червня 1919 р.).

Таблиця 2

Зміст Версальського мирного договору 1919р.

v  Перша світова війна офіційно визнавалася завершеною.

v  Німеччина повертала Франції Ельзас та Лотарингію, Бельгії — округи Мальмеді і Ейпен, прусську частину Морене.

v  Німецькі землі на лівому березі Рейну і смуга завширшки 50 км на правому березі увійшли в Рейнську демілітаризовану зону.

v  Питання щодо приналежності Шлезвіга, південної частини Східної Пруссії і Верхньої Сілезії і повинне вирішуватись плебісцитом*.

v  Управління Саарським краєм на 15 років надавалося Лізі Націй, і Саарські вугільні шахти проголошувалися власністю Франції (до остаточного вирішення пи­тання про державну приналежність Саарського краю).

v  Німеччина була позбавлена всіх колоній, а також привілеїв у Китаї.

v  Німеччина визнавала незалежність Польщі і передавала їй Познань, частину Помор’я та За­хідної Пруссії.

v  Німеччина визнавала суверенітет Австрії, незалежність Чехословаччини.

v  Німеччина визнавала незалежність усіх територій, ще входили до складу колишньої Росій­ської імперії на 1 серпня 1914 р., а також скасування Брестського миру і всіх договорів, укла­дених з нею радянським урядом.

v  Німеччина зобов’язувалась відшкодувати країнам-переможницям збитки у війні. Спеціальна репараційна комісія повинна була визначити загальний обсяг репарацій.

v  Сухопутна армія Німеччини скорочувалась до 100 тис. чол. Німеччині заборонялося мати арти­лерію, танки, військову авіацію, підводні човни. Скасовувалася загальна військова повинність.

      Версальський мирний договір містив в собі статті про Лігу Націй — міжнародну, міжурядову органі­зацію. Мета Ліги Націй - розвиток співробітництва між народами і гарантування миру і безпеки.. Статут Ліги Націй передбачав колективні заходи — санкції — за порушення миру і безпеки. Керівні органи Ліги — Асамблея і Рада — були розташовані в Женеві, Спочатку членами Ліги Націй стали 42 держави. США не ратифікували статут Ліги Націй і не увійшли до її складу. Версальський договір неодноразово порушувався Німеччиною, а 1 вересня 1939 р. він був ліквідований остаточно.

Таблиця 3

Мирні договори з союзниками Німеччини

Назва договору, країна, що його підписала	Дати підписання та ратифікації	Основний зміст
Сен- Жерменський (Австрія)	1919 р. 1919 р.	v Констатував розпад Австро-Угорщини. v Встановлював кордони між державами, що утворилися на тере­нах колишньої Австро-Угорщини. v Передбачав територіальні зміни. Наприклад, східнослов’янські землі, що входили до складу Австро-Угорщини, були поділені між Італією та Югославією. Частину Буковини було віддано Румунії. v Армію Австрії було демобілізовано, і й заборонялось мати військову авіацію і флот, чисельність збройних сил скорочувалась до 30 тис. чол. Австрія зобов’язувалася сплачувати репарації.
Нєйіський (Болгарія)	1919р. 1919р.	v Болгарія передавала частину своїх земель Королівству сербів, хорватів та словенців (Югославії). v Встановлювались кордони з Румунією (у відповідності до договору 1913р.), Південна Добруджа залишалася за Румунією, v Болгарія позбавлялася Західної Фракії і виходу в Егейське море. У 1920р. Західна Фракія була передана Греції. v Болгарія зобов’язувалась сплачувати репарації. v Армія Болгарії та її озброєння обмежувались. v Економіка і фінансова сфера Болгарії були передані під контроль Міжсоюзної комісії.
Тріанонський (Угорщина)	1920р. 1921р.	v До Румунії були приєднані Трансільванія, східна частина Банату до Королівства сербів, хорватів та словенців (СХС) - Хорватія, Бачка і західна ча­стина Банату; до Чехословаччини - Словакія та Закарпатська Україна. Угорщина визнавала недоторканність територій і кордонів держав, що утворилися на теренах колишньої Австро-Угорщини. v Угорщина зобов’язувалась визнати незалежність територій, що вхо­дили до складу колишньої Російської імперії (на 1 серпня 1914 р.), ви­знавала скасування Брестського мирного договору 1918 р. v Кількісний склад армії та види її озброєння обмежувались. Угорщина зобов'язувалась сплачувати репарації.
Севрський (Туреччина)	1920 р. не рати­фікований	v  Туреччина відмовлялась від зазіхань на Аравійський півострів і країни Північної Африки, визнавала англійський протекторат над Єгиптом і анексію Кіпру. v  Туреччиною була передана частина територій Італії, Греції, Франції, Вірменії. Вона втрачала Курдистан, Палестину, Ірак, Сирію, Ліван, майже всі європейські території. v  Зони чорноморських проток переходили під контроль утвореної Антантою міжнародної комісії. v  Збройні сили Туреччини були обмежені (50 тис. солдат і офіцерів). v  Був закріплений режим капітуляцій, встановлювався контроль держав переможниць над фінансами Туреччини.

3 листопада 1921 р. за ініціативою США у Вашингтоні була скликана міжнародна конферен­ція з питань співвідношення сил на Далекому Сході і Тихому океані. РСФРР — велика тихоокеанська держава — була усунута від участі у конференції, незважаючи на протест радян­ського уряду.

Конференція, що отримала назву Вашингтонської, відбувалася у надзвичайно складній міжнародній обстановці: країни-переможниці сперечалися з приводу перерозподілу світу і сфер впливу; переможені країни вважали Версальську систему хибною і готувалися до реваншу та перегляду рішень Паризької мирної конференції.

Таблиця 4

Вашингтонська конференція 1921-1922 рр.

Учасники конференції	v США, Великобританія, Китай, Японія, Франція, Італія, Нідерланди, Бельгія, Португалія.
Підсумки конференції	v Укладання таких документів: v Договір чотирьох держав (США, Великобританія, Франція, Японія). v Договір п’яти держав (США, Великобританія, Японія, Франція, Італія). v Договір дев’яти держав (США, Великобританія, Франція, Япо­нія, Італія, Бельгія, Нідерланди, Португалія, Китай). v Трактат про китайські митні тарифи.
Договір чотирьох держав	v  Спільний захист територіальних прав та інтересів сторін, що уклали договір, на Тихому океані.
Договір п'яти держав	v Обмеження озброєння морського флоту. v Відмова від спорудження американських та англійських війсь­кових баз на островах Тихого океану.
Договір дев’яти держав	v Надання «рівних можливостей» у Китаї в галузі торгівлі та підприємницької діяльності.
Трактат про китай­ські митні тарифи	v Закріплення митної, нерівності в Китаї.
Значення конференції	v  Завершився; повоєнний перерозподіл сфер впливу на Тихому океані та Далекому Сході. v  Зміцнилися позиції США в цьому регіоні. v  Зменшився вплив Великобританії і Японії, склався новий хит­кий баланс сил.

У 1922 — 1925 рр. важливими подіями в міжнародних відносинах стали Генуезька, Гаазька, Лозаннська та Локарнська конференції. Ці конференції повинні були сприяти розв’язанню гострих проблем, укріпленню миру, повоєнній відбудові Центральної та Східної Європи. Але в ході роботи конференцій виявилися протиріччя між провідними країнами світу, що не сприяло плідній роботі. Складним питанням для країн-переможниць стало ставлення до нової держави — СРСР.

Таблиця 5

Міжнародні конференції 20-хроків

Генуезька конференція (1922р.) Брали участь 29 держав, серед них: Великобританія, Австрія, Бельгія, Франція, Фінляндія, Японія, Німеччина, РСФРР та ін.; США участі у конференції не брали.	v  Країни-учасниці намагалися врегулювати взаємні фінансово-економічні претензії, але до згоди не прийшли. v  Незгода радянської держави беззастережно визнати борги царського та Тимчасового урядів; повернути націоналізовані підприємства або відшкодувати їх вартість; відмінити державну монополію на зовнішню торгівлю та ін. викликала невдоволення учасників конференції під час обговорення шляхів встановлення економічних зв’язків з РСФРР, і її роботу було припинено.
Гаазька конференція (1922 р.) Брали участь представники держав-учасниць Генуезь­кої конференції, крім Німеччини.	v  Було продовжене обговорення економічних питань, порушених у ході Генуезької конференції. v  Обговорювались претензії капіталістичних країн до РСФРР, пов’язані зі скасуванням боргів царського і Тимчасового урядів та націоналізацією власності іноземних капіталістів. v  Прохання РСФРР про надання кредитів було відхилене. v  Конкретні рішення прийняти не вдалося.
Лозаннська конференція (1922 —1923 рр.) Брали участь Великобри­танія, Франція, Італія, Ру­мунія, Югославія, Японія, Туреччина, США — спосте­рігач; на деяких засіданнях були присутні представники інших держав (СРСР, Бол­гарія, Швеція).	v  Підписано мирний договір з Туреччиною. Він встановлював но­ві кордони Туреччини, підтверджував розпад Османської імпе­рії, скасовував режим капітуляцій, привілеї іноземців, фінансо­вий контроль над Туреччиною. Туреччина погоджувалась на сплату частини зовнішнього боргу Османської імперії. v  Підписано конвенцію про режим чорноморських проток. Конвен­ція передбачала демілітаризацію зони проток і вільний прохід крізь Босфор і Дарданелли торгових і військових кораблів будь-якої країни світу (СРСР конвенцію не ратифікував). v  Вирішені поодинокі питання: про повернення полонених, обмін грецького та турецького населення та ін.
Локарнська конференція (1925 р.) Учасники: Бельгія, Велико­британія, Німеччина, Італія, Польща, Франція, Чехословаччина.	v  Німеччина парафувала* Рейнський пакт — загальний гаран­тійний договір між Німеччиною, Бельгією, Францією, Італією і Великобританією (східний кордон Німеччини не потрапляв під систему гарантій). Учасники пакту зобов’язувалися не порушу­вати Версальський мирний договір, не вчиняти нападів одне на одного і вирішувати всі суперечки за допомогою арбітражу**. v  Підписано франко-польській та франко-чехословацький гаран­тійні договори. Франція зобов’язувалась надавати допомогу цим двом країнам у разі порушення їх кордонів (у тому випад­ку, коли Ліга Націй не буде вживати колективних заходів). v  Обговорювалося питання щодо антирадянських акцій, але рі­шення з цього приводу не було прийняте.

З 1922 р. у правлячих колах Німеччини дедалі зміцнювались позиції щодо необхідності перегляду репараційних платежів. Уряд В.Куно, створений у листопаді 1922 р., узяв курс на при­гинання репараційних платежів. У відповідь на це Франція і Бельгія в 1923 р. окупували Рурський край. З метою врегулювання питання про репарації міжнародним комітетом екс­пертів держав-переможниць під головуванням Дауеса, а пізніше Юнга*, були прийняті репараційні плани.

Таблиця 6

Репараційні плани для Німеччини

План Дауеса (1924 р.) Був затверджений Лондонською конференцією представників країн-переможниць у Першій світовій війні.	У відповідності до плану Німеччина отримувала кре­дит у розмірі 200 млн. доларів. Встановлювались розміри репарацій та система кон­тролю над німецьким державним бюджетом, грошо­вим обігом, залізницями.
План Юнга (1930 р.) 5уз прийнятий на Гаазькій конференції М питань репарацій Ї929 — 1930 рр.	У відповідності до плану річні репараційні платежі знижувалися, іноземні контролюючі органи скасову­вались, репараційний податок на промисловість був ліквідований та ін. На практиці план виконувався до липня 1931 р., офі­ційно був скасований у 1932 р.

Наприкінці 20-х років багатьма політиками не виключалася можливість виникнення Другої світової війни. У зв’язку з цим вживалися різні заходи, спрямовані на її відвернення, демонстрацією прагнення народів світу до миру і співробітництва став міжнародний доку­мент - пакт Келлога-Бріана.

Таблиця 7

Пакт Келлога-Бріана (Паризький пакт) 1928р.

Учасники пакту	Франція, США, Німеччина, Великобританія, британські домініони, і Британська Індія, Італія, Японія, Бельгія, Польща, Чехословаччина, СРСР та ін. - всього 63 держави.
Зміст пакту	Відмова країн-учасниць пакту від війни як засобу національної по­літики.
Значення пакту	Пакт - це кульмінаційне досягнення пацифістської дипломатії. Пакт не зміг перешкодити загостренню міжнародного становища і виникненню Другої світової війни 1939 - 1945 рр.

Документи і матеріали

1.     Версальський договір (витяг)

28 червня 1919 р.

«...Стаття 10. Члени Ліги зобов'язуються поважати і зберігати проти кожного зовнішнього нападу територіальну цілісність та існуючу політичну незалежність усіх членів Ліги. В разі нападу, загрози або небезпеки нападу Рада вживає заходів, що забезпечують виконання цього зобов’язання.

Стаття 11. Виразно проголошується, що будь-яка війна або загроза війни, зачіпає вона прямо або ні будь-кого з членів Ліги, становить інтерес для Ліги в цілому і що остання повинна вжити заходів, які здатні в дієвий спосіб забезпечити мир націй. У такому випадку Генеральний секретар негайно скликає Раду на вимогу будь-якого із членів Ліги...

Стаття 16. Якщо член Ліги розв’язує війну, то він вва­жається таким, хто вчинив цей акт проти всіх інших членів Ліги. Останні зобов’язуються негайно розірвати з ним усі торгові або фінансові відносини, заборонити відносини між своїми грома­дянами та громадянами держави, що порушила статут, та припинити усі торгові, фінансові або особисті відносини між громадянами цієї держави та громадянами кожної іншої держави незалежно від того, чи є вона членом Ліги...

Стаття 42. Німеччині забороняється утримувати або споруджувати укріплення як на лівому березі Рейну, так і на правому березі Рейну на захід від лінії, що була окреслена 50 км на схід від цієї ріки».

Запитання до документа

Що являла собою Ліга Націй? Яку мету вона пересліду­вала?

2.     Сен-Жерменський мирний договір (витяг)

10 вересня 1919 р.

«... Стаття 59. Австрія відмовляється... на користь Румунії від усіх прав на частину колишнього герцогства Буковинського...

Стаття 88. Незалежність Австрії не може бути скасо­вана без згоди Ради Ліги Націй. Внаслідок цього Австрія зобов’язується утримуватися... від будь-якого акту, здатно­го прямо або непрямо порушити її незалежність будь-яким шляхом, а особливо до її долучення у якості члена Ліги Націй, шляхом участі в справах будь-якої держави.

Стаття 120. Загальна кількість сил у австрійській армії не повинна перевищувати 30000 чоловік, рахуючи офіцерів та нестройові частини... Австрійська армія має бути призначе­на винятково для підтримання ладу на території Австрії та а прикордонної поліції».

Запитання до документа

Які обмеження було встановлено для Австрії цією уго­дою? Чим вони були зумовлені?

3.     Тріанонський мирний договір (витяг)

4 липня 1920 р.

«... Стаття 36. Угорщина відмовляється... на користь Італії від усіх прав, на підставі яких вона могла б претенду­вати на території колишньої Австро-Угорської монархії, що були визнані такими, які входять до складу Італії...

Стаття 104. Загальна кількість військових сил в угор­ській армії не повинна перевищувати 35000 чоловік, рахуючи офіцерів і нестройові частини...

Стаття 275. Проголошується міжнародним: Дунай від Ульма, разом з усією судноплавною частиною цієї річкової системи, що від природи слугує доступом до моря більше ніж одній державі...»

Запитання до документа

Використовуючи текст параграфа і документа, назвіть і покажіть на карті території, що відійшли від Угорщини?

4. Трактат між Сполученими Штатами Америки, Британською імперією, Францією, Італією та Японією по обмеженню морських озброєнь (витяг)

Вашингтон, 6 лютого 1922 р.

«Стаття 1. Держави, що домовляються, погоджуються обмежити свої озброєння на морі відповідно до обумовленого в цьому трактаті...

Стаття 4. Загальний тоннаж лінійних суден як такий, що може підлягати заміні, не повинен перевищувати для Сполучених Штатів — 525 000 тонн, для Британської імперії — 525 000 тонн, для Франції —175 000 тонн, для Італії —175 000 тонн, для Японії — 315 000.

Стаття 5. Жодна з держав, що домовляються, не буде намагатися придбати, або збудувати, або доручати будува­ти й дозволяти у межах своєї території будівлю лінійних суден, що становлять більше ніж 35000 тонн водотоннаж­ності.

Стаття 6. Жодне лінійне судно будь-якої з держав, ще домовляються, не буде озброєне гарматами калібру більшого ніж 16 дюймів (406 міліметрів)...

Стаття 12. За винятком лінійних суден, жоден військо­вий корабель держав, що домовляються, не буде мати гар­мат калібру більшого ніж 8 дюймів (203 міліметри)».

Запитання до документа

1.     На що скерована угода «п’яти держав»?

2.     Інтереси якої держави враховувалися при складанні уго­ди? Свою відповідь обґрунтуйте.

5. Вашингтонська угода щодо Китаю (витяг)

6 лютого 1922 р.

«Стаття 1. Інші, окрім Китаю, держави, що домов­ляються, згодні:

1) Поважати суверенітет, незалежність та терито­ріальну й адміністративну недоторканість Китаю...

Стаття 3. З метою більш дієвого застосування принципу «відчинених дверей», тобто рівності можливостей, що від­криваються у Китаї для торгівлі й промисловості всіх націй, інші, крім Китаю, держави, що домовляються, згодилися в тому, що вони не будуть шукати, а також не будуть підтримувати своїх громадян у пошуках:

а)      угод, що могли б сприяти встановленню на їхню користь будь-якої зверхності у правах щодо торговельного або економіч­ного розвитку в будь-якому певному районі Китаю;

б)      таких монополій або переваг, що могли б позбавити громадян будь-якої іншої держави права займатися у Китаї законною торгівлею або промислом або можливості брати участь спільно з китайським урядом або з будь-якою місце­вою владою у суспільних підприємствах усякого роду або підприємствах, що за своїми завданнями, діяльністю або географічним становищем були б розраховані на паралізуван­ня практичної можливості застосування принципу рівних можливостей.

Встановлено, що постанови, які передують цій статті, не повинні розумітися в значенні заборони придбання влас­ності або прав, що необхідні для ведення особливого роду комерційного, промислового або фінансового підприємництва або для заохочення досліджень та розробок.

Китай зобов’язується керуватися принципами, що вста­новлені у викладених вище постановах цієї статті, при розгляді заявок на економічні права і переваги з боку урядів або громадян усіх іноземних держав, незалежно від того, є вони учасниками нинішнього трактату чи ні».

Запитання до документа

1.     Якими були позиції держав, що домовлялися, щодо Китаю?

2.     Яке значення мала угода для Китаю?

6. Рапалльська угода між Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою та Німеччиною (витяг)

16 квітня 1922 р.

«Стаття 1. Обидва уряди згодні, що суперечності між Німеччиною і Російською Радянською Республікою у питан­нях, що виникли за час перебування цих держав у стані війни, регулюються на таких підставах:                             

а) Німецька держава і РРФСР навзаєм відмовляться від відшкодування їхніх воєнних витрат, рівно як і від відшкодування їхніх воєнних збитків, інакше кажучи, тих збитків, що були завдані їм та їхнім громадянам у районах воєнних дій внаслідок заходів, включаючи й вжиті на території супротивної сторони рекві­зиції.

в) Німеччина та Росія навзаєм відмовляються від відшко­дування їхніх витрат на військовополонених...

Стаття 3. Дипломатичні та консульські стосунки між Німеччиною та РРФСР негайно відновлюються...

Стаття 5. Обидва уряди будуть у доброзичливому дусі навзаєм іти назустріч господарським потребам обох країн...»

Запитання до документа

1. Яке значення мала угода для РРФСР та Німеччини?

7. План Дауеса (доповідь комітетові експертів репараційної комісії, витяг)

30 серпня 1924 р.

«... ІІ. Економічна єдність Німеччини.

Для стабілізації своєї валюти заради приведення до рівно­ваги свого бюджету Німеччині необхідні ресурси всієї німецької території в кордонах, що були встановлені Версальським договором, та необхідна свобода економічної діяльності на означеній території...

ХІІ. Засіб здійснення платежів. Всі платежі у рахунок репарацій... будуть вноситися золотими марками або в рівно­цінній німецькій валюті до нового банку на кредит «агента з репараційних виплат»...

XIV. Зовнішня позика, її умови та мета. Зовнішня позика у 800 мільйонів золотих марок має на меті:

а) забезпечити новий банк золотим запасом; б) здійснити у 1924-1925 рр. найважливіші внутрішні виплати, що вини­кають з угоди...

Проект має на меті:

1) Встановити таку організацію, завдяки якій було б можливим отримати з Німеччини максимум виплат..."

Запитання до документа

1. Що передбачав план - Дауеса?

8. Пакт Бріана-Келлога (витяг)

Париж, 27 серпня 1928 р.

«Стаття 1. Високі Сторони, що домовляються, урочис­то оголошують від імені своїх народів, що вони засуджують засіб вживання війни для врегулювання міжнародних конфліктів і відмовляються у своїх взаємовідносинах від війни у якості знаряддя національної політики.

Стаття 2. Високі Сторони, що домовляються, визна­ють, що врегулювання або вирішення усіх протиріч або кон­фліктів,.., що можуть виникнути між ними, повинні здій­снюватися тільки мирними засобами.

Стаття 3. Ця угода буде ратифікована Високими Сторо­нами, що домовляються..., згідно з конституціями цих країн, і вона набере чинності у відносинах між ними, щойно всі документи про ратифікацію буде депоновано у Вашингтоні.

Ця угода, щойно вона набере чинності, як це передбачено в попередньому абзаці, залишиться відкритою так довго, скільки буде потрібно для приєднання до неї інших держав світу».

Запитання до документа

1. З якою метою було укладено пакт Бріана-Келлога?

ПЕРСОНАЛІЇ:

«Велика трійця»

Клемансо Жорж (1841-1929) - прем’єр-міністр Франції у 1906-1909, 1917-1920рр. Головував на Паризькій мирній конференції, але не спромігся примусити Д.Ллойд Джорд­жа пристати на його умови Версальського мирного договору. У своїх мемуарах висло­вив розчарування повоєнним облаштуванням Європи і навіть передбачив поразку Франції у 1940 році.

Вільсон Томас Вудро (1856-1924) - уродженець штату Вірджинія, закінчив Гарва­рдський університет, фахівець конституційно­го права й історії, 28-й президент США. У роки Першої світової війни вивів США на світо­ву арену. 8 січня 1918 р. проголосив свої «14 пунктів» — програму мирного врегулювання й утворення Ліги націй. Зазнавши поразки на Паризькій мирній конференції і втративши підтримку Конгресу, 26 вересня 1919 року тяжко захворів і відійшов від справ.

Ллойд Джордж Девід (1863—1945) — ав­торитетний британський політик, адвокат. прем'єр-міністр Англії у 1916—1922 рр. Його позиція на Паризькій мирній конференції ба­гато в чому стала визначальною у досягненні повоєнного врегулювання. Проте його обіцян­ки облаштувати Європу за етнічним принципом виявились декларативними, так само як недовершеною залишилась проведена ним реформа статусу Ірландії й Ольстера.

БРІАН Арістид (1862-1932) - прем'єр-міністр Франції у 1909-1931 рр., міністр за­кордонних справ у 1915—1931 рр. За про­фесією адвокат. Член Республіканської соц­іалістичної партії.

КЕЛЛОГ Франк (1856-1937) - держав­ний секретар США у 1925-1929 рр. Юрист, дипломат, член Республіканської партії. У 1916-1923 рр. - сенатор, у 1924 - посол США у Британії.

О.Юнг - американський банкір, голова комітету фінансових експертів, автор плану стягнення репарацій з Німеччини.

Дауес Чарлз Гейтс (1865-1951) - віце-президент США (1925-1929 рр.), банкір. Очолював міжнародний комітет експертів, який виробив план Дауеса.     

Словник понять і термінів

Анексія - насильницьке приєднання, загарбання однією державою території іншої держави (або народу) з порушенням міжнародного права.

Арбітраж – (від франц. arbitrag) – спосіб розв’язання суперечок, при якому сторони звертаються до арбітрів (третейських суддів), яких обирають самі сторони за взаємною згодою.

Демілітаризація – роззброєння, ліквідація військових споруд, заборона мати військову  промисловість, тримати збройні формування.

мати збройні формування.

Демілітаризована зона - визначена міжнародним договором територія, на якій заборонено зберігати старі і споруджувати нові укріплення, військово-промислові підприємства, тримати війська.

Контрибуція - платіж переможеної держави державі-переможниці.           Ліга Націй - міжнародна організація співробітництва між державами і народами (1919-1946 рр.), попередниця ООН.                                  

Мандатні території — назва колишніх колоніальних володінь Німеч­чини та Османської імперії, які були передані Лігою  Націй під управління країнам-переможницям на підставі мандату.

Парафування (від франц. paraphe – скорочений підпис, розчерк) – попереднє підписання міжнародного договору ініціалами уповноважених.

Пацифізм — антивоєнний рух, який виник ще наприкінці ХІХ ст. в окремих країнах і набув міжнародного масштабу після Першої Світової війни.

Плебісцит (від лат. plebiscitum: plebs – простий народ і scitum – рішення, постанова) — всенародне голосування.

Репарації - відшкодування переможеною у війні державою матері­альних збитків у грошовій або іншій формі державі-переможниці.

Статус-кво — в міжнародному праві положення, які існують на пев­ний момент.

Запам’ятайте дати:

18 січня - 28 червня 1919 р. - робота Паризької мирної конференції;

28 червня 1919 р. - підписання Версальського мирного договору;

10 вересня 1919 р. - підписання Сен-Жерменського договору з Австрією;

27 листопада 1919 р. - підписання Нейїського договору з Болгарією;

4 червня 1920 р. - підписання Тріанонського договору з Угорщиною;

10 серпня 1920 р. - підписання Севрського договору з Туреччиною.

12 листопада 1921р. - 6 лютого 1922р. - Вашингтонська конференція.

13 грудня 1921р. - угода «чотирьох держав».

6 лютого 1922 р. - угода «п’яти держав».

6 лютого 1922 р. - угода «дев'яти держав».

10 квітня - 19 травня 1922 р. - робота Генуезь­кої конференції;

16 квітня 1922 р. - підписання Рапалльського договору між Німеччиною та РСФРР;

15 червня - 20 червня 1920 р. - робота Гаазької кон­ференції;

20 листопада 1922 р. - 22 липня 1923 р. - робота Лозаннської конференції;

15-16 жовтня 1925 р. - робота Локарнської конференції;

27 серпня 1928 р. - укладення пакту Бріана-Келлога.

11 січня 1923 р. - окупація Руру; 9іквітня 1924 р. - прийняття плану Дауеса;

31 серпня 1929 р. - прийняття плану Юнга країнами - учасницями Гаа­зької конференції.

КОНТРОЛЬ Й ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

Робота за різнорівневими запитаннями і завданнями.

Варіант І

Р і в е н ь 1

Версальський мирний договір було підписано:

а)      у 1918 р.;   б) у 1919 р.;        в) у 1920 р.

Підкресліть подію, яка відбулася раніше:

а)      прийняття плану Юнга;

б)      прийняття плану Дауеса.

3. Надайте однозначну відповідь («Так», «Ні»).

Рапалльський договір був підписаний між Росією та Німеччиною.

Рівень 2

1. Зазначте, яка подія об’єднує перелічених історичних діячів: Ж.Клемансо, Д.Ллойд Джордж, В.Вільсон.

2. Надайте визначення понять і термінів: «Версальсько-Вашингтонська система»; «репарації».

3. Установіть відповідність між датами й подіями:

5-16 жовтня 1925 р.                       а) Генуезька конференція

24 листопада 1922 р.                     б) Локарнська конференція

24 липня 1923 р.                           

10 квітня — 19 травня 1922 р.      в) Лозаннська конференція

Рівень 3

Як вирішувалася проблема репарацій у повоєнний період?

Рівень 4

1. Як ви вважаєте, у чому полягали сильні й слабкі сторони Версальсько-Вашингтонської системи?

2. Які кроки здійснювала американська дипломатія для зміцнен­ня своїх позицій у повоєнному світі? (Відповідь аргументуйте.)

Варіант II

Рівень 1

1. Періодом роботи Вашингтонської конференції вважається:

а)   листопад 1920 р. - лютий 1921 р.;

б)  листопад 1921 р. - лютий 1922 р.;

в)   листопад 1922 р. - лютий 1923 р.

2. Підкресліть подію, яка відбулася пізніше: .

а)   прийняття пакту Бріана-Келлога;

б)  Рурський збройний конфлікт.          

3. Надайте однозначну відповідь («Так», «Ні»).

США стали членом Ліги Націй у 1919 р.

Рівень 2

1. Зазначте, яка подія об’єднує перелічених історичних діячів: Г.Чичерін, В.Ратенау.

2. Надайте визначення понять і термінів: «мандатні території»; «політика відчинених дверей».

3. Установіть відповідність між датами й подіями:

1919 р.       а) Тріанонський договір

1920 р.       б) Гаазька конференція

1922 р.       в) Сен-Жерменський договір

Рівень 3

Назвіть причини створення Ліги Націй та схарактеризуйте її діяль­ність у міжвоєнний період.

Рівень 4

1. Доведіть, що у 20-ті рр. XX ст. міжнародне співтовариство за­кладало основи системи колективної безпеки.

2. Як ви вважаєте, чи можна було уникнути суперечностей між державами під час підписання Версальського договору? Яким чином?

ВАРІАНТ

форми узагальнюючої відповіді учня за вивченою темою

Облаштування повоєнного світу — це                                                                                                                                                                                                 

Відбувалося це в період з                по              , на території (конкретно)                 або в конкретному соціальному середовищу серед робітників, селян, інтелігенції), або в конкретній галузі діяльності людей (в економіці, в освіті, в релігійному житті, тощо)                                                                                                                      Головною причиною (мотивами) цього явища було те, що                                                                                                                                                                                     Це відбувалося за умов, коли                                                                                  

Події розгорталися у напрямі                                                                           і мали характер                                                                       ; основними рушійними силами процесу були                                                                                                   Основними результатами цього було те, що                                      . Це вплинуло (вказати як) на подальший хід подій і мало значення (вказати яке)                                                                                                                                         

Самостійна робота за завданням.

(заповнити таблицю).

Визначальні події міжнародних відносин у 1920-ті рр.
Подія	Дата	Основні рішення
Генуезька конференція
Рапалльський договір
Гаазька конференція
Лозаннська конференція
Локарнська конференція
Пакт Бріана-Келлога

Робота з таблицею

Завдання	План Дауеса	План Юнга
Мета
Коли і де прийнятий
Сума репарацій, умови виплати
Наслідки

Завдання

1.     Поміркуйте, з якою метою прийнято «план Дауеса» та «план Юнга».

2.     З якою метою встановлювався тривалий термін виплат репара­цій Німеччиною?