середа, 24 січня 2018 р.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА УРОКУ на тему: «Закарпаття у складі Чехословаччини»











МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА УРОКУ
З ПРЕДМЕТУ: «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»

на тему: «Закарпаття у складі Чехословаччини»









Підготувала:
Викладач історії
Журбіцька Л.М.











Західноукраїнські землі у 1920-1939 рр.
ТЕМА: «Закарпаття у складі Чехословаччини»
МЕТА УРОКУ: охарактеризуйте економічне та політичне життя українців у складі Чехословаччини; показати, що хоча Чехословаччина не здійснювала цілеспрямованої асиміляції українського населення, вона не виконала зобов’язань щодо надання Закарпаттю автономії; розкрити умови створення незалежної Карпатської України та його історичне значення; розвивати в учнів історичне та логічне мислення; виховувати учнів у дусі гармонійного поєднання національних та загальнолюдських цінностей.
ТИП УРОКУ: засвоєння нових знань.
ОБЛАДНАННЯ: карта, атласи, витяг з Закону про проголошення самостійності Карпатської України, підручник, «пам’ятка».
ХІД УРОКУ
Епіграф уроку
Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля!
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!
Павло Чубинський
       I.            Повідомлення теми, завдання і плану уроку.
Подумайте:
-         Чому епіграфом сьогоднішнього уроку є ці слова?
-         Хто автор цих рядків?
-         Це є слова … .
    II.            Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.
1.     Становище Закарпаття у складі Чехословаччини.
2.     Проголошення незалежності Карпатської України
Скласти складний план до першого пункту.
       I.            Після визвольних змагань початку ХХ ст. прагнення українського народу до возз’єднання ще два-два з половиною десятиліття залишалися нездійсненим.
Як ви вже знаєте, доля західноукраїнських земель вирішувалась на Паризькій мирній конференції.
- Яка відбулась коли? (1919 р.)
Як вирішилась доля українських земель:
- до Польщі відійшли західноукраїнські землі;
-  до Чехословаччини відійшло Закарпаття;
- до Румунії відійшли Північна Буковина і придунайські землі.
Так, паризька мирна конференція санкціонувала передачу Закарпаття Чехословаччині, гарантувавши автономний статус краю. Керівництво не виконало своєї обіцянки.
Карпатська Україна була далекою окраїною Чехословаччини. У 1930 році тут мешкало 549 тис. українців. Українці були позбавлені можливості обіймати адміністративні посади в державних органах влади, офіцерські посади. Закарпатська Україна офіційно називалась Підкарпатською Руссю, після адміністративної реформи 1928 року – Підкарпатським краєм. Назва «Закарпатська Україна», що засвідчувала належність цієї землі до України, була заборонена.
Становище українців у Чехословаччині було кращим ніж у Польщі чи Румунії. Перш за все, за своїм економічним розвитком ЧСР вигідно відрізнялася від сусідніх країн.
У Чехословаччині, найбільш розвинутій у промисловому відношенні країні Центральної і Східної Європи, Закарпаттю відводилась роль економічно найзанедбанішої провінції. Закарпаття було відсталим аграрним краєм, 83% населення займались сільським господарством і лісництвом.
Українське населення Закарпаття – селяни були обдурені земельною реформою. 35 тисяч безземельних хліборобів одержували по клаптику власної землі, але більшість селян усе ж бідували.
Промисловість у краї була розвинута мало, кількість зайнятих у промисловості, за переписом 1930 року, не перевищувала 16 тисяч чоловік. За 20 років у Закарпатті не було побудовано жодного нового підприємства, уряд не бажав фінансувати промислові об’єкти в місцевостях, де не існувало кваліфікованої робочої сили. Однак, уряд розгорнув будівництво доріг, мостів, здійснював електрифікацію.
Від 28 червня 1925 року українську мову було визнано «чужою» для населення Закарпаття.
Які ж були особливості політичної боротьби на Закарпатті?
На Закарпатті політичне життя було особливо складне. Суто українські партії, яка б діяла цілком самостійно, тут тривалий час не було. Нечисленні політичні групи Закарпаття змушені були зв’язуватись з близькими їм Чехословацькими партіями і діяти під їхнім «дахом».
Закарпаття у міжвоєнний період було тереном боротьби трьох національних орієнтацій:
-         русофільської (москвофільської) – орієнтація на Росію, вірили в керівну роль Росії в житті всього слов’янства. Переконання, що русини – Карпатоукраїнці – це, власне частина російського народу (духовенство+інтелігенція).
-         русинофільська – прихильники стверджували, що словянське населення тут перетворилось в окрему націю русинів, відмінну від українців. Серйозної підтримки серед населення русинство не мало.
-         найвпливовішою серед населення Закарпаття була українська течія українофіли. Українофіли боролись за пробудження національної свідомості русинів. За об’єднання українців у складі однієї незалежної держави. Авторитетним лідером українофілів був доктор теології, видатний педагог отець Августин Волошин.
Історичний портрет А.Волошина.
-  розв’язування кросворду.
Посилаючись на незлагоду серед політичних сил краю, празький уряд зволікав виконати свої зобов’язання – надати Закарпаттю автономію.
Перевірка виконання завдання.
1.     Економічний розвиток.
2.     Політичне життя.
    II.            Проголошення незалежності Карпатської України.
Пригадати матеріал, який учні вивчили в курсі всесвітньої історії.
-         Коли і з якою метою було підписано Мюнхенську угоду? (30 вересня 1938 року, розчленування ЧСР).
-         Назвіть склад учасників Мюнхенської угоди? (Англія,Франція,Німеччина,Італія).
-         Які наслідки вона мала для Чехословаччини? (20 % території ЧСР /судети/ відійшли до Німеччини).
Ці події змінили характер політичних процесів у Закарпатті. Влада уряду ЧСР стала символічною, уряд надав автономію Словаччині. Зявилася можливість надати самоврядування й Закарпаттю з чим уряд республіки зволікав 20 років. 23 жовтня 1938 року Закарпаття, врешті-решт одержало автономію. Автономний уряд краю спочатку очолили москвофіли, але скомпрометовані своєю політикою, вони не дістали підтримки в суспільстві.
28 жовтня до влади в краю прийшов кабінет міністрів на чолі з А. Волошиним.
З ініціативи А.Волошина у січні 1939 року була заснована політична організація закарпатського населення, яка стояла на платформі створення суверенної держави – Українське національне об’єднання (УНО).
13 лютого 1939 року відбулися вибори до парламенту (Сейму). Вибори завершились перемогою прихильників суверенітету Закарпаття (86,1 %).
15 березня 1939 року на засіданні Сейму за ініціативою УНО було проголошено самостійність Карпатської України. Сейм ухвалив Закон про проголошення самостійності Карпатської України.
-         Прочитати витяг з Закону і дати відповіді на запитання:
1.     Де і коли було проголошено незалежну Карпатську Україну?
2.     Яка форма правління затверджувалась?
3.     Яку державну символіку було затверджено в республіці?
4.     Порівняйте державну символіку Карпатської України і сучасної України. Зробіть висновки.
Якою була реакція провідних країн світу на створення Карпатської України?
Німеччина в особі А.Гітлера сприяла цьому, тому що поставила собі за мету знищення Чехословаччини.
Англія і Франція не схвалили цього факту.
СРСР в особі Й.Сталіна з гумором говорив: «Комашка – що хоче прилучити до себе слона», - такими словами він охарактеризував героїчну боротьбу карпатоукраїнців.
15 березня 1939 року Карпатська Україна була окупована угорськими військами.
Не зважаючи на морок окупації, який знову опустився над Закарпаттям, проголошення незалежності держави мало велике історичне значення. Воно продемонструвало непереборне прагнення українського народу до створення власної держави, його готовність до жертв заради досягнення цієї світлої мети.
 III.            Узагальнення і систематизація знань.
1.     Перевірка завдання уроку.
2.     Прес-конференція.
До дошки запрошується два найсильніших учні. Вони будуть представниками Інституту який займається вивченням історії країн Центральної і Східної Європи. Решта учнів задають їм запитання по темі: «Закарпаття в складі Чехословаччини».
IV.            Підсумки уроку, повідомлення домашнього завдання.












ЗАКОН ПРО ПРОГОЛОШЕННЯ САМОСТІЙНОСТІ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ
1.       Карпатська Україна є незалежною державою.
2.       Назва держави – Карпатська Україна.
3.       Карпатська Україна є республікою на чолі з президентом, обраним сеймом.
4.       Державною мовою Карпатської України є українська мова.
5.       Барва державного прапору Карпатської України є синя і жовта, причому барва синя – горішня, а жовта – долішня.
6.       Державним гербом карпатської України є краєвий герб – ведмідь у лівім червонім полі й чотири сині та жовті округи в правому полі і тризуб св. Володимира Великого з хрестом на середньому зубі.
7.       Державним гімном Карпатської України є «Ще не вмерла Україна».
15 березня 1939 року.






Немає коментарів:

Дописати коментар